Монополіст не розуміється на культурі. Історія достатньо проста і навіть тривіальна. Але повчальна. В Києві над станцією метро «Героїв Дніпра» будується ТРЦ «Оазис». Там мали б розміщуватися, окрім усього іншого, й заклади культурної інфраструктури, тобто книгарня, кіоски з сусідніх торговельних базарів, в тому числі. Більшість орендарів з цих базарів підтримала будівництво. Сподіваючись на обіцянки свого часу керівництва будівництва і комплексу про нормальні умови і помірковані ціни орендної плати. Але зараз це керівництво виставило монопольно високі ціни. Такі як і в центрі Киъва – 55 у. о. за кв/метр або 1500 грн. І як що ви бажаєте зайняти площу 20 метрів, то платіть у місяць 30000 грн. І не копійки менше. Тому відкрити в Оазисі книгарню, наприклад, не можливо, адже не вистачить продажу для плати навіть за оренду. І тут будуть ті самі бутіки як і в сусідніх ТРЦ. Це абсолютно вірна для монополіста цінова політика. Йому, монополісту, господареві ТРЦ культурна інфраструктура не потрібна. В Оболонському районі, як і в Києві вже практично не розвиваються бібліотеки, книгарні, клуби, спортивні майданчики. Все є, але на папері. Про те тут квітнуть магазини продукції рошенівської, конфіскатної, бутікової, стокової. Не слід забувати, що цей торгівельний центр “Оазіс” розташований на кінцевій зупинці метро. Відповідно, основними покупцями товарів центру стануть люди не з самим високим доходом (це м’яко кажучи). Відповідно, якщо здійснювати політику прибирання МАФів й створення нормальних, європейських умов для торгівлі (що слід цілком підтримати), доцільно не забувати про реальну споживчу спроможність покупців. А не створювати чергову бульбашку для відмивання коштів у вигляді ТРЦ з пустими площами та постійними змінами орендарів (які не можуть витягти орендну плату внаслідок об’єктивних обставин). Книжковий ринок «Петрівка» – це реальний продукт монополізму, що стоїть поруч з міським колектором та відчуває жахливий сморід. В сусідніх країнах чи то Польщі, Німеччині, Білорусії тощо книгарні теж не в кращому стані. Але там і держава і бізнес їх підтримують. В інших містах до культурних закладів ставлення краще. А в столиці за керівництвом чинного мера і його команди все інакше. Та мабуть прийшов час нагадати місцевій владі про захист культурного середовища в столиці, як це робиться в Харкові, Львові, Одесі, де панують «злочинні» мери. Чомусь там до культурних закладів ставлення краще. Інакше ми просто опинимося в замкненому колі без молоді, без освічених людей, що їдуть в інші країни.
Віктор Ковальський,
голова Київської міської організації Союзу юристів України.
