На початку липня місяця 2018 року відбулося підвищення цін на проїзд у столичному громадському транспорті. Ця подія сколихнула, без перебільшення всю київську спільноту. Збільшення ціни майже в два рази, а, головне, сам спосіб вирішення цього питання, стали предметом спорів і спротиву.
Це питання було темою обговорення в сесійній залі міськради. Під стінами КМДА 12 липня мітингувало чимало киян, які з прапорами та плакатами вимагали від посадовців не підвищувати вартість проїзду у громадському транспорті. Активісти були переконані, що підвищення цін необґрунтоване і спочатку треба провести аудит заробітку та витрат столичного транспорту. Більше того, депутатам було запропоновано внести проект рішення щодо заборони такого підвищення цін в порядок денний засідання ради. Це вдалося зробити лише з третього разу. Й хоча перші два голосування депутати провалили, врешті-решт їх переконали в необхідності підвищення цін. Для цього до сесійної зали було запрошено представників комунальних перевізників, які з трибуни Київради запевняли в необхідності підвищення проїзду. Варто зауважити, що частина протестувальників на Хрещатику, 36, мітингувала на підтримку саме такого рішення. Вони представилися працівниками «Київпастрансу» та метрополітену й вимагали підвищити їм зарплати. Під час виступу представників комунальних підприємств у кулуарах почалася бійка. Противники підвищення проїзду намагалися прорватися до сесійної зали. Втім зробити це їм завадили правоохоронці. Тому секретар Київради оголосив про перерву. А депутати спішно залишили сесійну залу, попри заклики активістів повернутися до роботи. В результаті відповідне розпорядження Київської міської державної адміністрації про підвищення тарифів було підписане. Так, згідно з документом пасажири, які регулярно їздять громадським транспортом і користуються системою поповнення безконтактних карток, матимуть можливість сплачувати за 1 поїздку в метрополітені від 6,50 грн (у разі одноразового придбання 50 поїздок). Разовий квиток коштуватиме 8,00 грн.
Так, відомо, що ціни на проїзд у метрополітені в країнах Європи від 10 до 25 разів вищі ніж в Україні. Про те така різниця мало про що говорить. Так, наприклад, одним із найдорожчих є лондонський метрополітен. За проїзд по столиці Великобританії пасажири платять до 200 гривень за поїздку, залежно від сектора, в якому вони переміщаються. А найдешевше метро в столиці Північної Кореї – Пхеньяні. Тут вартість проїзду становить приблизно 3 – 4 гривні.
Щодо наших реалій, то Київський Голова Віктор Кличка заявил, що ухвалене рішення про підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті економічно обґрунтоване. Також, на його думку, на сьогодні собівартість проїзду в столичному громадському транспорті набагато вища ніж була. В Києві не вистачає водіїв через низьку зарплату, підвищилися електроенергія, вартість рухомого складу тощо. Підвищення ціни на проїзд економічно обґрунтовано. І всі розрахунки будуть оприлюднені, з ними можна буде ознайомитися. В той же час потрібно зазначити, що підвищення цін на проїзд нічого суттєвого в питанні забезпечення якості і структури транспортних послуг в столиці послуг не принесе. Про проведення публічного аудиту комунальних перевізників та запровадження єдиного електронного квитка у всіх видах транспорту столиці йшлося у вимогах багатьох громадських організацій і КМО Союзу юристів України зокрема. Адже це дало б змогу акумулювати кошти, розрахувати кількість містян і гостей столиці, що користуються громадським транспортом. А головне — дало б додаткові аргументи на користь підвищення чи стабілізації цін на послуги з проїзду по столиці. Проте без введення єдиного електронного квитка та відповідного обладнання в усіх засобах столичного транспорту, приватного зокрема, цивілізованим чином питання забезпечення транспорту не вирішити. Наразі відомо, що кошти з підвищення ціни проїзду в метро столиці будуть спрямовані на оплату боргу з оновлення парку метро. Адже рахунки Київського метрополітену заблоковані виконавчою службою. Вихід один – сплатити величезний борг у майже 2 млрд гривень або знайти його гарантоване забезпечення. Кишені киян і стали таким гарантом. Про те перш ніж робити це, потрібно б було провести консультації з киянами, а не порушувати їх права на пересування. Саме спосіб вирішення цього питання обурив жителів столиці. І ми в черговий раз переконуємося в неспроможності київської влади співпрацювати з містянами. Отже, ціна питання — це права людини. Але можна було їх і не порушувати, якби спосіб вирішення цього питання був би продуманим і цивілізованим.
Віктор Ковальський,
Голова Київської міської організації Союзу юристів України